Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Косів

Сторінка 6 з 11
берегів Рибниці, вимагали підвищити щоденну заробітну плату на 2 злоті. Страйкуючі обрали комуну, яка відстоювала вимоги робітників, організовувала боротьбу проти штрейкбрехерів. Серед страйкарів розповсюджувалися комуністичні листівки. Проте вимоги страйкарів не було задоволено, а членів комуни разом з 5 робітниками заарештували.
Комуністи створили в місті читальню, під їх впливом обновився репертуар аматорських гуртків; усе частіше виконувалися твори Івана Франка, Лесі Українки, Мирослава Ірчана. З 1927 року і читальню «Просвіти» очолили комуністи,
а сельробівця Г. В. Гавриша обрано делегатом на збори «Просвіти» у Львові. Комуністи контролювали майже всі організації трудящих: кооперацію, народний дім «Бесіда», профспілку килимарів «Солідарність», створену в січні 1934 року косівськими килимарями. Через це «Солідарність» було закрито. Однак після масових протестів робітників у серпні 1935 року вона відновила свою діяльність, організувала кілька страйків.
Поліція постійно переслідувала комуністів. Під час обшуків вона виявила революційну літературу, встановила місця проведення зборів організацій КПЗУ. Поліцейські репресії змусили комуністів перебазувати повітовий комітет спочатку в село Рожнів, а пізніше в Химчин. У грудні 1936 року поліція заарештувала 50 комуністів, комсомольців і безпартійних активістів. Серед заарештованих були члени повіткомів КПЗУ і КСМЗУ.
Комуністи продовжували боротьбу. В 1938-1939 рр. у Косові відбулося 30 антиурядових виступів робітників.
17 вересня 1939 року, ще до приходу Червоної Армії, на зборах трудящих міста було обрано народний орган влади - революційний комітет. Створена для підтримання громадського порядку міська народна дружина з 40 чоловік роззброїла польську поліцію і взяла під охорону промислові підприємства та культурні заклади.
22 вересня косівчани урочисто зустрічали Червону Армію. Колона трудящих, святково одягнених в українські національні костюми, з квітами, хлібом-сіллю, з червоним прапором, який робітники міста зберігали з 1912 року і під ним виходили на демонстрації і мітинги, рушила назустріч воїнам-визволителям. У перших лавах крокували підпільники. В центрі міста відбувся великий мітинг трудящих і червоноармійців.
Тимчасове управління, яке очолив М. С. Фенчук, взяло на облік цінності і майно державних установ та багатіїв. Була націоналізована приватна власність, зокрема килимарні, електростанція, банк, кінотеатр, дві редакції, великі будинки, магазини, два млини, земля, ліси.
Почала виходити газета «Радянська правда». У школах розпочалося навчання.
Трудящі міста взяли активну участь у радянському будівництві. Депутатом до Народних Зборів було обрано колишнього секретаря повіткому КСМЗУ М. І. Джуранюк. Депутатом Верховної Ради УРСР косівчани обрали колишнього діяча КПЗУ С. В. Букатчука, який багато років боровся за визволення рідного краю, за що 10 років відсидів у тюрмах і концентраційних таборах.
Керівні посади в партійних, радянських і громадських організаціях посіли вихідці з місцевого населення, а також досвідчені спеціалісти із східних областей республіки, направлені сюди ЦК КП(б)У.
За короткий період у Косові відбулися великі соціалістичні перетворення. На початку 1940 року міські різьбярі об'єдналися в промислову артіль художніх виробів «Гуцульщина», яка через рік налічувала вже 538 чоловік. Ткачі й килимарі створили артіль ім. Т. Г. Шевченка, де працювало 500 майстрів. Вироби обох артілей відправляли для реалізації в усі кінці країни. Артілі були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1940 року.
Всі безробітні дістали роботу. Запроваджувалася система охорони праці, безплатна медична допомога. При лікарні, яку було значно розширено, відкрили пологовий і дитячий відділи, поліклініку. На базі приватного солярію створили курорт «Косів». Перші дитячі ясла прийняли 75 дітей. Почала працювати середня школа.
Всі діти шкільного віку навчалися рідною мовою. Дорослі відвідували групи ліквідації неписьменності при середній школі. Відкрилися будинок культури, кінотеатр, бібліотека, училище гуцульського прикладного мистецтва.
Звістка про початок Великої Вітчизняної війни глибоко стривожила косівчан. На мітингах, що відбулися на підприємствах і в установах міста першого дня війни, трудящі таврували ганьбою гітлерівський фашизм, клялися віддати всі


Сучасна карта - Косів