Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Косів

На виробництві часто працюють цілі сім'ї - батько й син, брати, сестри. М. С. Балагурак трудиться на виробництві разом з своїм чоловіком і двома братами. Як кращу килимарницю М. С. Балагурак обрано депутатом Верховної Ради УРСР, нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
Продукція «Гуцульщини» користується великою популярністю не тільки в Радянському Союзі, а й за кордоном. Вона удостоювалась високої оцінки на міжнародних виставках і ярмарках у братніх соціалістичних країнах, у США, Канаді, Австрії, Туреччині, Індонезії, її охоче купують у Франції, Англії, Голландії та інших країнах.
Високу художню майстерність різьби та інкрустації показали майстри «Гуцульщини» при виготовленні древка до Державного прапора УРСР, який був урочисто вручений РРФСР від України з нагоди 300-річчя возз'єднання України з Росією.
Багато сил і творчих здібностей віддала розквітові об'єднання майстер кераміки П. Й. Цвілик. Досконало вивчивши мистецтво своїх попередників, вона стала новатором у галузі побутової кераміки. Її писанки, пічні кахлі, підвазонники, декоративні тарілки, вази, баклаги, цукорниці, фруктівниці, горщики були не тільки окрасою, а й використовувалися у побуті. Ще у 20-х роках на вироби П. Й. Цвілик звернули увагу туристи з Франції, Швейцарії. Вони закуповували їх і вивозили за кордон. У 1929-1934 рр. вироби П. Й. Цвілик відзначені нагородами на багатьох виставках у Львові, Ворохті, Кутах.
По-справжньому розквітнув талант художниці за часів Радянської влади. Її прийнято в члени Спілки художників України, нагороджено орденом «Знак Пошани». П. Й. Цвілик - незмінний учасник республіканських, всесоюзних та все
світніх виставок. Її роботи експонувалися на Всесвітній виставці у Брюсселі, на виставці народного мистецтва в Софії, у НьюЙорку, Бельгії. В 1962 році на виставці у Празі вона одержала срібну медаль. Керамічні вироби П. Й. Цвілик стали надбанням найбільших музеїв СРСР і світу.
Творчість талановитої жінки вивчають науково-дослідні установи. Її наслідують майстри художньо-промислових підприємств Косова, Кутів та інших міст.
Постійним учасником художніх виставок і конкурсів є заслужений майстер народної творчості УРСР І. В. Балагурак. Його твори оглядали на міжнародних виставках і ярмарках в Австрії, Болгарії, НДР, Чехословаччині, Франції, Монголії, США, їх можна побачити в союзних і республіканських музеях країни.
Складний і своєрідний творчий шлях різьбяра пройшов М. П. Тимків. Митець виготовив понад 1200 творів декоративно-прикладного мистецтва. Кращі з них представлені на виставках і в музеях Варшави, Софії, Лейпціга.
За Радянської влади розвинувся талант різьбяра М. Ю. Федірка. В 1945 році він переселився у Косів з Ланцутського повіту (Польща). Високу майстерність М. Ю. Федірко виявив ще навчаючись у Косівському училищі на відділі художньої різьби по дереву. Кращі роботи М. Ю. Федірка були представлені на Міжнародній виставці в Софії, поповнили фонди обласних та республіканських музеїв. У 1955 році на художньому конкурсі Міжнародного фестивалю молоді і студентів у Варшаві М. Ю. Федірко одержав золоту медаль і диплом лауреата. З 1958 року Микола Юрійович - член Спілки художників УРСР. Свою творчу працю він поєднує з педагогічною роботою в Косівському технікумі народних художніх промислів.
У Косові живуть і працюють ще багато чудових майстрів. Серед них різьбярі В. В. Гавриш, В. В. Гуз, М. М. Бернацький, М. П. Кабин, Д. Д. Лучук, М. В. Девдюк, М. Ю. Довбенчук, М. І. Юсипчук, майстри випалювання І. Ю. Грималюк, І. М. Савченко, майстри художнього ткацтва Р. І. Горбовий і О. І. Горбова, майстри кераміки Н. В. Вербівська, М. І. Рощибюк.
Широке визнання здобули праці майстра народної творчості УРСР, члена Спілки художників УРСР Г. Ю. Герасимович. Багато її вишивок включено до експозицій музеїв Києва, Львова, Івано-Франківська. Г. Ю. Герасимович з грудня 1939 року і до виходу на пенсію працювала в Косівському училищі прикладного мистецтва. Вона виховала й навчила багатьох спеціалістів.
1969 року училище перейменовано на технікум народних художніх промислів. За час його існування випущено близько 500 фахівців, які працюють на підприємствах країни або викладають у різних навчальних закладах. Понад 200 випускників взяли участь у республіканських,


Сучасна карта - Косів