Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Косів

Сторінка 7 з 11
свої сили для перемоги над ворогом. Сотні жителів Косова поповнили лави діючої Червоної Армії, стали бійцями винищувальних загонів, які вирушили в бік Жабйого для знешкодження ворожих парашутистів.
1 липня 1941 року до міста вдерлися війська фашистської Угорщини, а на початку серпня владу прибрала німецько-фашистська адміністрація. В місто повернулися оунівські бандити.
Окупанти чинили криваві розправи над радянськими громадянами, насамперед над відомими своєю відданістю справі соціалізму. Протягом перших днів окупації у місті було вбито 262 активісти. Здійснювалося знищення єврейського населення. 16-17 жовтня гітлерівці разом з оунівцями вдалися до масових облав у місті і навколишніх селах, захопивши 4618 чоловік, переважно дітей, в т. ч. й новонароджених. Понад 1 тис. чоловік було спалено в синагозі, 1,5 тис.- розстріляно або закопано живими за містом, а 1,9 тис. страчено в Коломиї. Крім того, було заарештовано і піддано репресіям 2068 чоловік. 460 юнаків і дівчат вивезено на каторжні роботи до Німеччини. Багато з них загинули на чужині.
Окупанти пограбували артілі «Гуцульщина», ім. Т. Г. Шевченка, підприємства, державні та громадські установи, зруйнували адміністративні споруди та більшість житлового фонду, пограбували майно 837 сімей.
Репресії і терор не зламали волі радянських людей до боротьби. В серпні 1941 року в районі почала діяти підпільна антифашистська група, яку очолив голова артілі «Гуцульщина» М. Ф. Кіщук. До складу групи входило 8 чоловік. Підпільників підтримували сотні патріотів з сіл Річки, Шешорів, Брустурова та інших.
Група мала два радіоприймачі. Вона підготувала й випустила понад 50 листівок загальним тиражем до 3 тис. примірників, які розповсюджено в селах Косівського, Жаб'ївського і Кутського районів. Підпільники перешкоджали окупантам вивозити молодь до Німеччини, мобілізовувати в дивізію «СС Галичина». Влітку 1943 року вони допомагали партизанам-ковпаківцям. За ініціативою підпільників населення гірських сіл зібрало для ковпаківців продукти харчування, одяг, підготувало транспорт. Узимку підпільники перебували в горах.
Жителі міста переховували активістів, саботували виконання різних примусових повинностей, ухилялися від німецької каторги. Окупанти й оунівці переслідували учасників опору. В ніч на 31 березня 1944 року, коли до міста вже підходили частини Червоної Армії, вони влаштували нову розправу над патріотами, вбивши 130 чоловік.
31 березня загін автоматників при підтримці танків увірвався в місто і вибив з нього ворога. Це були воїни 40-ї гвардійської танкової бригади.
Але ще довгий час підрозділам 17-го гвардійського стрілецького корпусу довелося вести бої на околицях міста. Косів не раз зазнавав ворожого артилерійського обстрілу. На час боїв населення евакуювалося з небезпечної зони, його майно, яке грабували бандерівці, охороняли військові частини й органи Радянської влади, що відновлювалися.
В один з напружених днів у корпус прибув начальник політвідділу 18-ї армії полковник Л. І. Брежнєв. Вислухавши доповідь командира корпусу А. Й. Гастиловича про стан військ, Леонід Ілліч направився в підрозділи, побував на передньому краї, розмовляв з командирами, політпрацівниками, солдатами, давав по
ради, цікавився, як налагоджено постачання їжі і забезпечення боєприпасами. Серед бійців Л. І. Брежнєв зустрів Ф. І. Паршина, який брав участь у боях за Косів ще 27 років тому як солдат царської армії, сердечно поговорив з ним. За порадою Л. І. Брежнєва старші солдати, які мали досвід ведення боїв у горах, зайнялися підготовкою молодих.
У боях за місто загинуло 772 радянські воїни, останки яких поховано в братській могилі. Тепер тут палає вогонь вічної Слави. Серед викарбованих на пам'ятнику прізвищ полеглих - імена представників багатьох народів нашої країни.
Після визволення понад 300 косівчан влилися до лав героїчної Червоної Армії, щоб взяти участь у розгромі окупантів. Вони визволяли Чехословаччину, були учасниками боїв за Польщу, штурму Берліна. Багато з них удостоєно нагород.
У травні 1944 року відновили свою діяльність міська Рада депутатів трудящих, партійні, господарські і громадські організації, у серпні - промислова артіль «Гуцульщина». Почала виходити газета «Ленінська


Сучасна карта - Косів