Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Косів

Сторінка 5 з 11
Частина населення міста займалася землеробством. В умовах безземелля передгірської зони селянський двір у середньому мав до 0,5 га придатної для обробітку землі. Багато безробітних ішло на лісорозробки.
В 20-30-х роках Косів стає центром гуцульського прикладного мистецтва. У творах косівських різьбярів дістали дальший розвиток художні традиції майстрів Яворова, Річки, Брустурова. Твори косівського різьбяра і
мосяжника В. Г. Девдюка експонувалися на виставках у Львові, Кракові, Відні, де відзначалися нагородами. З майстерні Девдюка вийшло немало талановитих різьбярів, серед них В. Кабин, П. Баранюк, М. Тимків, син Девдюка Микола.
У 1921 році до міста стали повертатися колишні військовополонені, учасники революційних подій у Росії й на Україні. Вони розповідали про В. І. Леніна, про націоналізацію промислових підприємств, розподіл землі серед селян та інші заходи Радянської влади, були активними агітаторами за возз'єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною.
1922 року в місті відбулися збори робітників солеварні, які обговорили питання про боротьбу з безробіттям і про захист звільнених молодих робітників. З доповіддю про діяльність професійних і політичних організацій виступив комуніст О. О. Ясінський, учасник революційних подій у Росії. Заарештувавши О. О. Ясінського, поліція встановила, що в Косові поширювався «Маніфест Комуністичної партії».
Однією з форм боротьби проти польської окупації був бойкот виборів до польського сейму (1922 р.). Незважаючи на введення у місто батальйону піхоти й
ескадрону кінноти, косівчани бойкотували вибори: з 1057 виборців голосувало 349і.
На початку 1924 року в Косові виникають перші дві первинні організації (комірки) КПЗУ. їх організатори й активні члени - селянин С. В. Букатчук, ткач П. І. Гавриш та інші вели агітаційну роботу, організовували Першотравневі демонстрації, мітинги з нагоди річниць Жовтня і Паризької комуни, розповсюджували революційну літературу. У травні 1924 року колона косівчан разом з селянами Кобаків, Рожнева й Химчина (100 чоловік) взяла участь у відомій Заболотівській першотравневій демонстрації.
До революційної роботи комуністи залучали комсомольців (1926 року вони об'єдналися у групи), сельробівців. Секретаря місцевої організації «Сельроб-єдності» Г. В. Гавриша косівчани делегували у Львів на II конгрес «Сельробу» (1930 рік).
1 травня 1927 року у Косові відбувся мітинг, на якому виступив діяч «Сельробу» Осип Букшований. Він говорив про значення першотравневих свят, про загрозу війни проти СРСР, закликав до робітничої солідарності. 10 жовтня 1927 року під керівництвом комуністів страйкували робітники кравецьких підприємств.
У 1930 році, коли проходили вибори до польського сейму, комуністи через «Сельроб-єдність» висунули до сейму своїх кандидатів С. В. Букатчука і А. М. Райна. За них голосувало 60 проц. виборців. Хоч результати виборів скасували, проте вони показали зростання впливу комуністів.
Організовано виступали робітники Косова в Першотравневі дні. 1 травня 1931 року на вулиці міста вийшло 500 чоловік. Поліція розігнала демонстрантів, а їх організаторів заарештувала. 1 травня 1932 року до демонстрантів Косова приєдналися селяни навколишніх сіл. З червоним прапором, з піснею «Шалійте, шалійте, скажені кати» вони рушили до міста, де виголошували лозунги: «Хай живе Радянський Союз!», «Геть владу Пілсудського!».
3 1925 року в місті діяв повітовий комітет КПЗУ. Очолював його делегат окружної конференції В. Д. Павлюк з Старого Косова. Своїх активістів повітком мав також у Москалівці, Кутах, Рожневі, Химчині, Вербівцях та Микитинцях. У місті діяли також повітовий комітет КСМЗУ, організації МОДРу.
Через повітком ЦК КПЗУ систематично надсилав у Косів політичну літературу, листівки. Особливо багато листівок було розповсюджено у 1935 році. Вони закликали трудящих відзначати революційні свята, не платити податків, виступати проти окупації й уряду Пілсудського, проти підготовки війни, вимагати амністії для політичних в'язнів.
Повітком організовував страйки робітників. У січні 1934 року не працювали килимарі. Вони вимагали збільшити заробітну плату, поліпшити умови праці. 6 листопада 1935 року 57 страйкарів-робітників, зайнятих на укріпленні


Сучасна карта - Косів