Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
розгромила цей гурток, а Дашинського і його товаришів заарештувала.
Однак переслідування не могло припинити визвольної боротьби. В 1889-1890 рр. у Станіславі діяв нелегальний гурток молоді. Активну участь у ньому брали Денис Лукіянович та Михайло Яцків, згодом відомі українські письменники. За революційну пропаганду і «ворожі сучасному суспільному порядку прагнення» їх виключили з гімназії.
На початку 90-х років у місті виникли два робітничі товариства «Праця». Потім вони об'єдналися в одну організацію. Під керівництвом соціал-демократів робітники міста вперше в 1892 році відзначили Першотравень.
Одним з масових виступів робітників був страйк 415 будівельників у 1895 році. Вони вимагали підвищення заробітної плати, 10-годинного робочого дня. Страйк супроводжувався вуличними демонстраціями, в яких брали участь і селяни навколишніх сіл. Того ж року до страйкової боротьби приєдналися також шкіряники й пекарі міста. Під час їх виступу сталася сутичка з поліцією, 30 страйкарів було заарештовано.
Гострого характеру політична боротьба набрала в 1903 році під час виборів до міської каси хворих. Ще задовго до виборів соціал-демократична організація активно розгорнула агітаційну роботу. На протязі чотирьох місяців відбулося 18 зборів, у них брали участь тисячі трудящих. День виборів - 28 жовтня - відзначився вуличними демонстраціями, сутичками між трудящими і жандармерією та військом, арештами. В одній з таких сутичок було вбито робітника Якуба Брюкнера. Але незважаючи на терор і репресії влади, соціал-демократи одержали на виборах до міської каси хворих 600 голосів, а представники буржуазної католицько-національної партії тільки 400 голосів.
На піднесення робітничого руху в Станіславі великий вплив зробила революція 1905 року в Росії. 29 січня того ж року трудящі вийшли на демонстрацію. Над колонами майоріли лозунги: «Хай живе соціальна революція!», «Геть царизм!». У цьому виступі взяли участь і селяни. Демонстранти гаряче вітали російську революцію. Багатолюдні мітинги й демонстрації в тому році відбулися Першого травня. їх учасники вимагали 8-годинного робочого дня, загального виборчого права, закликали до зміцнення міжнародної солідарності трудящих.
Страйки і демонстрації не припинялися протягом 1905-1906 років. Деколи вони відбувалися майже щодня. Виступали залізничники, робітники фабрик і заводів, майстерень, ремісники, селяни навколишніх сіл. На повітових селянських зборах, що відбулися у листопаді 1906 року в Станіславі, селяни виступали проти поміщиків і попів.
У червні 1911 року застрайкувало 1820 станіславських будівельників. Страйкарі трималися згуртовано і добилися підвищення заробітної плати та скорочення на півгодини робочого дня.
У роки першої світової війни трудове населення міста дуже терпіло від військово-поліцейського режиму, безробіття, матеріальних нестатків та епідемії холери. Тут ішлйбої між австро-угорськими і російськими військами. Тричі російські війська вступали до Станіслава. Серед російських солдатів, переодягнених у шинелі робітників і селян, було багато більшовиків, які вели в армії і серед мирного населення революційну агітацію. У першій половині 1915 року в Станіславі, як медична сестра, побувала Марія Іллінічна Ульянова. Разом з нею прибув на фронт санітаром і відомий письменник О. С. Серафимович. У своєму щоденнику він описав бої під Станіславом.
Економіка міста тоді занепала. Зростала дорожнеча, лютував голод. В останні два роки війни ціни на товари першої потреби піднялися на 1000 і більше процентів.
Тяжке економічне становище, зростання дорожнечі, голод, перебування більшовицьких агітаторів серед місцевого населення - все це сприяло поширенню революційних ідей серед трудящих міста.
Величезний вплив на трудове населення Станіслава мала перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції в Росії, утворення Української Радянської
Івано-Франківськ
Сторінка 7 з 21
Діяльність революційно-демократичної інтелігенції відіграла важливу роль у політичному вихованні й пробудженні класової свідомості робітничого класу. Ще в 1881 році в Станіславі гімназист Фелікс Дашинський заснував нелегальний революційний гурток. До нього входили робітники та учнівська молодь польської і української національностей. Незабаром поліція Однак переслідування не могло припинити визвольної боротьби. В 1889-1890 рр. у Станіславі діяв нелегальний гурток молоді. Активну участь у ньому брали Денис Лукіянович та Михайло Яцків, згодом відомі українські письменники. За революційну пропаганду і «ворожі сучасному суспільному порядку прагнення» їх виключили з гімназії.
На початку 90-х років у місті виникли два робітничі товариства «Праця». Потім вони об'єдналися в одну організацію. Під керівництвом соціал-демократів робітники міста вперше в 1892 році відзначили Першотравень.
Одним з масових виступів робітників був страйк 415 будівельників у 1895 році. Вони вимагали підвищення заробітної плати, 10-годинного робочого дня. Страйк супроводжувався вуличними демонстраціями, в яких брали участь і селяни навколишніх сіл. Того ж року до страйкової боротьби приєдналися також шкіряники й пекарі міста. Під час їх виступу сталася сутичка з поліцією, 30 страйкарів було заарештовано.
Гострого характеру політична боротьба набрала в 1903 році під час виборів до міської каси хворих. Ще задовго до виборів соціал-демократична організація активно розгорнула агітаційну роботу. На протязі чотирьох місяців відбулося 18 зборів, у них брали участь тисячі трудящих. День виборів - 28 жовтня - відзначився вуличними демонстраціями, сутичками між трудящими і жандармерією та військом, арештами. В одній з таких сутичок було вбито робітника Якуба Брюкнера. Але незважаючи на терор і репресії влади, соціал-демократи одержали на виборах до міської каси хворих 600 голосів, а представники буржуазної католицько-національної партії тільки 400 голосів.
На піднесення робітничого руху в Станіславі великий вплив зробила революція 1905 року в Росії. 29 січня того ж року трудящі вийшли на демонстрацію. Над колонами майоріли лозунги: «Хай живе соціальна революція!», «Геть царизм!». У цьому виступі взяли участь і селяни. Демонстранти гаряче вітали російську революцію. Багатолюдні мітинги й демонстрації в тому році відбулися Першого травня. їх учасники вимагали 8-годинного робочого дня, загального виборчого права, закликали до зміцнення міжнародної солідарності трудящих.
Страйки і демонстрації не припинялися протягом 1905-1906 років. Деколи вони відбувалися майже щодня. Виступали залізничники, робітники фабрик і заводів, майстерень, ремісники, селяни навколишніх сіл. На повітових селянських зборах, що відбулися у листопаді 1906 року в Станіславі, селяни виступали проти поміщиків і попів.
У червні 1911 року застрайкувало 1820 станіславських будівельників. Страйкарі трималися згуртовано і добилися підвищення заробітної плати та скорочення на півгодини робочого дня.
У роки першої світової війни трудове населення міста дуже терпіло від військово-поліцейського режиму, безробіття, матеріальних нестатків та епідемії холери. Тут ішлйбої між австро-угорськими і російськими військами. Тричі російські війська вступали до Станіслава. Серед російських солдатів, переодягнених у шинелі робітників і селян, було багато більшовиків, які вели в армії і серед мирного населення революційну агітацію. У першій половині 1915 року в Станіславі, як медична сестра, побувала Марія Іллінічна Ульянова. Разом з нею прибув на фронт санітаром і відомий письменник О. С. Серафимович. У своєму щоденнику він описав бої під Станіславом.
Економіка міста тоді занепала. Зростала дорожнеча, лютував голод. В останні два роки війни ціни на товари першої потреби піднялися на 1000 і більше процентів.
Тяжке економічне становище, зростання дорожнечі, голод, перебування більшовицьких агітаторів серед місцевого населення - все це сприяло поширенню революційних ідей серед трудящих міста.
Величезний вплив на трудове населення Станіслава мала перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції в Росії, утворення Української Радянської