Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Однією з форм антифеодального протесту селян і міщан у XVI-XVII ст.ст. стала їх масова втеча на Поділля, Наддніпрянщину, в гірські райони Карпат. Частина втікачів приєднувалась до запорізьких козацьких загонів. У 1613 році, коли запорожці вирушили на Покуття, серед них було чимало вихідців із Прикарпаття. Козаки розгромили кілька шляхетських маєтків і костьолів.
У XVII ст. Прикарпаття стало ареною опришківського руху. Загони опришків формувалися переважно з утікачів-селян та міської бідноти. Вони нападали на маєтки феодалів, розправлялись із шляхтою і урядовцями. В ухвалі галицького сеймика від 15 вересня 1608 року вказувалося, що «свіжо і щоденно збільшується небезпека від опришків, які винищують шляхту і її маєтки». Сеймик доручив Галицькому і Коломийському староствам ловити й карати опришків.
Коли в 1648 році спалахнула визвольна війна українського народу проти польсько-шляхетського гніту під керівництвом Богдана Хмельницького, боротьба населення Прикарпаття за соціальне й національне визволення набрала ще більшого розмаху. Важливу роль у піднесенні повстанського руху відіграли запорізькі козаки,
які восени 1648 року з'явились у Рогатині, Долині, Надвірній та інших містах і селах краю. З їх допомогою місцеві повстанці - селяни, міщани, православне духовенство, навіть українська дрібна шляхта,- об'єднувалися в бойові загони. Найбільшими загонами (до 15 тис. чоловік) командував Семен Височан. Основною базою загонів стала Отиня. Повстанці оволоділи багатьма містами й селами Покуття, в т. ч. фортецею Пневом.
Другим важливим центром повстанського руху був Калуш, де виник український уряд на чолі з бургомістром Грицем Воликовичем. Міщани і селяни сформували загін повстанців з 3-4 тисяч чоловік і визволили від шляхти Рожнятів, Долину, Брошнів, Перегінське і навколишні села. Повстання охопило й Рогатин та сусідні села. Міщани Рогатина скинули шляхетську владу і обрали нове міське управління на чолі з Гаврилом Кучарським. Населення Рогатинщинн активно допомагало військам, очолюваним Богданом Хмельницьким, здобути Ходорів та інші міста й шляхетські замки на шляху до Львова. Силами селянсько-козацьких військ і загонів місцевих повстанців Прикарпаття, за винятком Коломиї, Галича і Солотвина, було визволено від польської шляхти.
Обстановка, яка склалась улітку 1649 року, змусила селянсько-козацькі війська залишити Прикарпаття. Цим скористалися польські магнати й придушили тут повстання. Багато учасників руху було закатовано. Загони Семена Височана відступили на Поділля і влилися в загони І. Богуна. Частина повстанців відійшла у Молдавію і в Карпати, де в складі опришківських загонів продовжувала боротьбу проти шляхти.
Трудящі Прикарпаття радо вітали возз'єднання України з Росією в 1654 році, сподіваючись на визволення від польсько-шляхетського гніту. І коли в 1655 році українсько-російське військо, переслідуючи об'єднані війська шляхетської Польщі і кримських татар, що знову вдерлися на Україну, з'явилося на західноукраїнських землях, місцеве населення активно піднімалося на визвольну боротьбу, яка тривала і після відходу українсько-російських військ. 12 травня 1658 року вибухнуло велике повстання селян проти шляхти в Долинському старостві.
За Андрусівським перемир'ям, укладеним між Росією і Польщею в 1667 році, західноукраїнські землі залишилися в складі Польщі.с Відновлюючи свою владу, шляхта жорстоко розправлялася з учасниками визвольної боротьби. Внаслідок цього збільшується число втікачів у гори, на Запоріжжя, на південну Київщину. Зростає опришківський рух. Відомі такі славні ватажки цього руху, як Микола Драгарук (Бордюк), Іван Винник, Нестор, Іван Пискливий, загони яких нападали на шляхетські маєтки і мстилися гнобителям. Рух опришків особливо посилюється в першій половині XVIII ст. Найбільше відзначився прославлений народний герой Олекса Довбуш. З його ім'ям пов'язані найяскравіші сторінки визвольної боротьби народних мас у 1738-1745 рр. Загони Довбуша активно діяли не тільки на Прикарпатті, а й робили походи на Перемишль, Дрогобич, Турку, на Закарпаття й Поділля. Частина опришків переходила й на Запоріжжя. На боротьбу з опришками польський уряд направляв спеціальні загони. За
Івано-Франківська область
Сторінка 6 з 29
XVII століття.Однією з форм антифеодального протесту селян і міщан у XVI-XVII ст.ст. стала їх масова втеча на Поділля, Наддніпрянщину, в гірські райони Карпат. Частина втікачів приєднувалась до запорізьких козацьких загонів. У 1613 році, коли запорожці вирушили на Покуття, серед них було чимало вихідців із Прикарпаття. Козаки розгромили кілька шляхетських маєтків і костьолів.
У XVII ст. Прикарпаття стало ареною опришківського руху. Загони опришків формувалися переважно з утікачів-селян та міської бідноти. Вони нападали на маєтки феодалів, розправлялись із шляхтою і урядовцями. В ухвалі галицького сеймика від 15 вересня 1608 року вказувалося, що «свіжо і щоденно збільшується небезпека від опришків, які винищують шляхту і її маєтки». Сеймик доручив Галицькому і Коломийському староствам ловити й карати опришків.
Коли в 1648 році спалахнула визвольна війна українського народу проти польсько-шляхетського гніту під керівництвом Богдана Хмельницького, боротьба населення Прикарпаття за соціальне й національне визволення набрала ще більшого розмаху. Важливу роль у піднесенні повстанського руху відіграли запорізькі козаки,
які восени 1648 року з'явились у Рогатині, Долині, Надвірній та інших містах і селах краю. З їх допомогою місцеві повстанці - селяни, міщани, православне духовенство, навіть українська дрібна шляхта,- об'єднувалися в бойові загони. Найбільшими загонами (до 15 тис. чоловік) командував Семен Височан. Основною базою загонів стала Отиня. Повстанці оволоділи багатьма містами й селами Покуття, в т. ч. фортецею Пневом.
Другим важливим центром повстанського руху був Калуш, де виник український уряд на чолі з бургомістром Грицем Воликовичем. Міщани і селяни сформували загін повстанців з 3-4 тисяч чоловік і визволили від шляхти Рожнятів, Долину, Брошнів, Перегінське і навколишні села. Повстання охопило й Рогатин та сусідні села. Міщани Рогатина скинули шляхетську владу і обрали нове міське управління на чолі з Гаврилом Кучарським. Населення Рогатинщинн активно допомагало військам, очолюваним Богданом Хмельницьким, здобути Ходорів та інші міста й шляхетські замки на шляху до Львова. Силами селянсько-козацьких військ і загонів місцевих повстанців Прикарпаття, за винятком Коломиї, Галича і Солотвина, було визволено від польської шляхти.
Обстановка, яка склалась улітку 1649 року, змусила селянсько-козацькі війська залишити Прикарпаття. Цим скористалися польські магнати й придушили тут повстання. Багато учасників руху було закатовано. Загони Семена Височана відступили на Поділля і влилися в загони І. Богуна. Частина повстанців відійшла у Молдавію і в Карпати, де в складі опришківських загонів продовжувала боротьбу проти шляхти.
Трудящі Прикарпаття радо вітали возз'єднання України з Росією в 1654 році, сподіваючись на визволення від польсько-шляхетського гніту. І коли в 1655 році українсько-російське військо, переслідуючи об'єднані війська шляхетської Польщі і кримських татар, що знову вдерлися на Україну, з'явилося на західноукраїнських землях, місцеве населення активно піднімалося на визвольну боротьбу, яка тривала і після відходу українсько-російських військ. 12 травня 1658 року вибухнуло велике повстання селян проти шляхти в Долинському старостві.
За Андрусівським перемир'ям, укладеним між Росією і Польщею в 1667 році, західноукраїнські землі залишилися в складі Польщі.с Відновлюючи свою владу, шляхта жорстоко розправлялася з учасниками визвольної боротьби. Внаслідок цього збільшується число втікачів у гори, на Запоріжжя, на південну Київщину. Зростає опришківський рух. Відомі такі славні ватажки цього руху, як Микола Драгарук (Бордюк), Іван Винник, Нестор, Іван Пискливий, загони яких нападали на шляхетські маєтки і мстилися гнобителям. Рух опришків особливо посилюється в першій половині XVIII ст. Найбільше відзначився прославлений народний герой Олекса Довбуш. З його ім'ям пов'язані найяскравіші сторінки визвольної боротьби народних мас у 1738-1745 рр. Загони Довбуша активно діяли не тільки на Прикарпатті, а й робили походи на Перемишль, Дрогобич, Турку, на Закарпаття й Поділля. Частина опришків переходила й на Запоріжжя. На боротьбу з опришками польський уряд направляв спеціальні загони. За